(на полі бою)

1. n

1) поле; лука, луг

2) великий простір

3) ділянка; майдан (призначений для чогось)

4) спорт. майданчик

5) збірн., спорт. гравці, учасники змагання

6) геол. родовище

7) поле бою

8) галузь, поле (сфера) діяльності

9) мист. фон, ґрунт (картини)

10) гладка сторона монети

2. v

1) приймати м'яч (крикет)

2) сушити просто неба (зерно тощо)

3) закладатися, піти на парі

* * *

1) поле, луг; великий простір

2) майданчик, площадка, ділянка ( для якої-небудь мети); спортивний майданчик; cпopт. гравці, учасники змагання

3) гeoл. родовище

4) поле бою, поле битви; битва, бій; вiйcьк. район розгортання

5) галузь, сфера діяльності

6) cпeц. поле, область

7) гepaльд. поле щита

8) миcт. фон, ґрунт ( картини)

9) гладка сторона монети

10) тб. кадр

1) польовий; field crop c-г. польова культура; який здійснюється у польових умовах; периферійний, який працює на периферії

2) виїзний; роз'їзний

3) вiйcьк. ( військово-) польовий

4) cпopт. який відноситься до легкої атлетики

1) приймати м'яч ( крикет)

2) сушити ( зерно) на відкритому повітрі

3) виставляти, висувати ( кандидатуру); робити ставку ( на коня); битися об заклад

4) відповідати без підготовки, експромтом

5) cпopт. випустити на поле, виставити ( гравців)

1. n

1) рятування майна (від вогню); рятування судна (вантажу) (на морі)

2) піднімання затонулих суден

3) військ. евакуація підбитої в бою техніки

4) порятунок (від бідності тощо)

5) врятоване майно; врятований вантаж (корабель)

6) військ. трофей; зібране в бою майно

7) винагорода за врятоване майно

8) збирання (використання) утильсировини

9) відходи виробництва, утиль

2. v

1) рятувати (майно, судно тощо)

2) виручати, рятувати

3) військ. збирати своє і трофейне майно на полі бою

4) вивозити підбиту в бою техніку

5) використовувати відходи виробництва

6) військ. привласнювати, красти

* * *

1) порятунок майна ( від вогню); порятунок судна ( на морі)

2) врятоване майно; вантаж; судно; вiйcьк. трофей

3) винагорода за порятунок майна ( судна вантажу)

4) лом, відходи виробництва, скрап, утиль

5) збір; використання утилю

1) рятувати (майно, судно); виручати

2) вiйcьк. збирати трофеї

3) використовувати відходи виробництва, скрап, утиль

1) (дохлый) дохлий, здохлий, (о мн.) подохлий;

2) полеглий. -ший в бою, на поле брани - полеглий у бою, на полі бою;

3) (нравственно) - см. Падший.

* * *

1) (опавший - о листьях, плодах) опа́лий; ( упавший) упа́лий

2) ( погибший в бою) поле́глий, заги́блий

3) ( о животных) здо́хлий, до́хлий

4) (побеждённый - о городе, крепости) перемо́жений

мародер (що оббирає убитих на полі бою)

* * *

1) який перебуває на полі бою

2) прийнятий (про м'яч у крикеті)

* * *

1) який бореться, який знаходиться на полі бою

2) прийнятий ( про м'яч у крикеті)

- desertion of pauper

1) який бореться, який знаходиться на полі бою

2) прийнятий ( про м'яч у крикеті)

1) засіб, засоби

2) спосіб, метод, методика

•

- means of communication

1. n

1) об'єднання (сил)

2) збори, (масовий) мітинг; з'їзд; зліт; збір

3) військ. зосередження, приведення в порядок (після бою)

4) амер. сигнал збору після бою

5) ав. місце збору після нальоту (тж rally point)

6) тимчасове поліпшення (під час хвороби)

7) швидке відновлення (сил, енергії)

8) пожвавлення (попиту на біржі); поліпшення (цін)

9) спорт. авторалі

10) спорт. обмін ударами (теніс)

11) жарт. кепкування

2. v

1) збиратися, згуртовуватися, об'єднуватися

2) збирати, згуртовувати, об'єднувати

3) військ. збирати, зосереджувати (після бою); приводити в порядок

4) оволодівати собою; заспокоюватися

5) одужувати

6) почувати себе краще (про хворого)

7) відновлювати боротьбу (опір)

8) ек. пожвавлюватися (про попит); поліпшуватися, міцніти (про ціни)

9) підтримувати, допомагати (комусь — to)

10) жартувати; іронізувати; кепкувати (з когось)

* * *

1) об'єднання (сил, дій)

2) збори, мітинг (особл. масовий); з'їзд; зліт; збір

3) вiйcьк. збір, упорядкування, зосередження ( після бою); aмep. сигнал збору після бою; aв. місце збору після нальоту ( rally point)

4) швидке відновлення (сил, енергії); тимчасове поліпшення ( під час хвороби)

5) cпopт. ралі, авторалі; обмін ударами ( теніс)

6) eк. пожвавлення ( попиту); покращання ( цін)

1) збиратися, гуртуватися, об'єднуватися; збирати, згуртовувати, об'єднувати

2) вiйcьк. збирати, упорядковувати, зосереджувати ( після бою); зосереджуватися

3) оволодівати собою, оправлятися (від страху, хвороби); відчути себе краще ( про хворого)

4) (to) підтримувати; допомагати

5) відновлювати боротьбу, опір

6) eк. пожвавлюватися ( про попит); покращуватися, міцніти ( про ціни)

7) миcт. прискорювати темп ( спектаклю)

1. n

прийом шаблею підвись

2. v

1) повертати собі (втрачене); відвойовувати

2) знову мати, відновити (щось)

3) відновлювати; відроджувати

4) видужувати

5) пожвавлюватися, поліпшуватися

6) надолужувати; відшкодовувати

7) вирівнюватися, випрямлятися

8) виводити (з якогось стану), рятувати, визволяти

9) збирати, стягувати; інкасувати

10) юр. стягувати через суд; одержувати відшкодування за рішенням суду

11) військ. евакуювати техніку (з поля бою)

12) юр. виграти (справу)

13) виправити, затерти (провину тощо)

14) досягти (якогось місця); дістатися, повернутися (кудись)

15) поет. повернути комусь

16) тех. регенерувати; утилізувати (відходи); уловлювати (гази)

17) військ. виводити літак із штопора

18) військ. виходити із штопора

19) приймати літак на палубу авіаносця

20) піднімати на борт

21) гірн. видобувати

* * *

1) одержувати назад, повертати собі; відвойовувати; знову знаходити

2) видужувати, поправлятися; оправлятися від хвороби; ( from) оправлятися ( від чого-небудь); приходити до тями; пожвавлюватися, поліпшуватися (нaпp., про ціни, торгівлю)

3) надолужувати, відшкодовувати, покривати

4) прийняти вихідне положення, виправлятися, випрямлюватися ( to recover oneself); піднятися (нaпp., після реверансу)

5) (from, out or) виводити ( з якого-небудь стану); позбавляти, рятувати; виліковувати

6) збирати; кoм. стягувати, інкасувати

7) юp. виграти ( справу)

8) icт. виправити, загладити ( провину)

9) досягти, добратися, повернутися ( куди-небудь)

10) тex. регенерувати; утилізувати ( відходи); уловлювати ( гази)

11) cпopт. підняти шпагу вістрям вгору

12) вiйcьк. виводити ( літак) зі штопора; виходити зі штопора

13) вiйcьк. приймати ( літак) на палубу авіаносця; піднімати на борт

14) кocм. повертати на Землю ( космічний апарат)

(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.

* * *

1. n

1) квадрат; предмет квадратної форми

2) площа

3) сквер

4) квартал (у місті)

5) клітинка; поле (шахівниці)

6) трикутник, косинець

7) мат. квадрат величини, другий ступінь

8) одиниця площі, що дорівнює ста квадратним футам (близько 9 м2)

9) знев. міщанин, обиватель; порядний буржуа, філістер; консерватор

10) кадриль

11) правило; критерій; взірець

12) геом. сторона квадрата (прямокутника, багатокутника); грань куба

13) штемпель; карбівка

14) чотири, четвірка

15) військ. каре

2. adj

1) квадратний; квадратної форми

2) прямий; прямокутний

3) чотирикутний

4) під прямим кутом; перпендикулярний

5) мат. взятий у квадраті, квадратовий; квадратичний

6) широкий

7) картатий

8) виконуваний чотирма парами (чотирма учасниками)

9) зрівняний; упорядкований; рівний

10) точний; визначений

11) відвертий; недвозначний; рішучий

12) розм. чесний; справедливий

13) розм. ситний, добрячий

14) знев. міщанський; обивательський; традиційний; консервативний; відсталий

15) стійкий; твердий; непохитний

3. adv

1) прямо; безпосередньо

2) під прямим кутом; перпендикулярно

3) лицем до лиця

4) розм. чесно, без обману

5) розм. повністю, беззастережно, твердо

6) розм. як слід, як належить

4. v

1) надавати квадратної форми

2) робити прямокутним

3) вирівнювати, обтісувати під прямим кутом

4) розправляти; випрямляти, розпрямляти; розпростувати

5) мат. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу

6) приводити в порядок; урегульовувати; улагоджувати

7) збалансувати

8) розрахуватися; розплатитися (з кимсь)

9) розквитатися; звести рахунки (з кимсь)

10) розм. платити

11) розм. умовляти, уламувати; підкупляти

12) відповідати; узгоджуватися

13) пристосовувати; узгоджувати

14) міряти; розміряти

15) спорт. вирівняти рахунок (у грі)

16) мор. ставити реї упоперек корабля

17) сваритися

* * *

1) квадрат; прямокутник

2) предмет чотирикутної форми; пoлiгp. кант ( палітурної кришки)

3) площа, майдан

4) сквер

5) квартал ( у місті); cл. квартал ( відстань від вулиці до вулиці)

6) клітина; поле ( шахове)

7) косинець; креслярський трикутник

8) мaт. квадрат величини, другий степінь

9) одиниця площі, рівна 100 квадратним футам

10) лог. квадратна схема, побудована на основі двох бінарних ознак

11) през. міщанин, обиватель; консерватор; "правильна" людина, людина, яка не має поганих пристрастей

12) = square cap

13) = square dance

14) вид кросворда

15) icт. правило; критерій, зразок

1) квадратний, який має квадратну форму

2) прямий; прямокутний; чотирикутний; який іде під прямим кутом, перпендикулярний

3) мaт. взятий у квадраті, квадратичний

4) широкий, який роздався ( ушир)

5) картатий ( про малюнок)

6) який виконується за участю чотирьох пар, партнерів

7) зрівняний, упорядкований, рівний

8) розм. чесний, справедливий

9) ситний, щедрий

10) нічийний, рівний ( про рахунок)

11) през. міщанський, обивательський; традиційний, консервативний, відсталий; нормальний, який не має поганих пристрастей; який не страждає на наркоманію

1) прямо

2) прямо, безпосередньо

3) під прямим кутом, перпендикулярно

4) обличчям; віч-на-віч

5) чесно, без обману

6) повністю, беззастережно, твердо

1) надавати квадратну форму

2) робити прямокутним; вирівнювати, обтісувати під прямим кутом

3) розпрямляти, випрямляти

4) мaт. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу

5) упорядковувати, улагоджувати, урегулювати; збалансувати ( рахунок); розрахуватися ( square up); платити

6) підкупити

7) (with, to) відповідати, не суперечити; (with, by, to) пристосовувати, погоджувати, узгоджувати

8) (by) міряти, розміряти ( відповідно до чого-небудь)

9) cпopт. зрівняти рахунок

10) cпopт. (to; square away, square oft, square up) приготуватися до бою ( бокс); сміливо зустріти, зустріти грудьми

1) об'єднання (сил, дій)

2) збори, мітинг (особл. масовий); з'їзд; зліт; збір

3) вiйcьк. збір, упорядкування, зосередження ( після бою); aмep. сигнал збору після бою; aв. місце збору після нальоту ( rally point)

4) швидке відновлення (сил, енергії); тимчасове поліпшення ( під час хвороби)

5) cпopт. ралі, авторалі; обмін ударами ( теніс)

6) eк. пожвавлення ( попиту); покращання ( цін)

1) збиратися, гуртуватися, об'єднуватися; збирати, згуртовувати, об'єднувати

2) вiйcьк. збирати, упорядковувати, зосереджувати ( після бою); зосереджуватися

3) оволодівати собою, оправлятися (від страху, хвороби); відчути себе краще ( про хворого)

4) (to) підтримувати; допомагати

5) відновлювати боротьбу, опір

6) eк. пожвавлюватися ( про попит); покращуватися, міцніти ( про ціни)

7) миcт. прискорювати темп ( спектаклю)

v (past і p.p. bled)

1) кровоточити; стікати кров'ю

2) проливати кров (у бою)

3) пускати кров

4) вимагати гроші

5) спускати кров (з забитої тварини)

6) сочитися, просочуватися

7) відводити (воду); випускати (повітря); продувати

8) випорожнювати (бак)

9) линяти (про тканину)

10) друк. обрізати сторінку в край

11) фот. друкувати фотографії в обріз

* * *

1) кровоточити; спливати кров'ю; проливати кров ( у бою)

2) пускати кров

3) вимагати гроші; піддаватися вимаганню

4) спускати кров ( після забою тварин)

5) cпeц. сочитися, просочуватися; підсочувати ( дерева)

6) відводити ( воду); випускати ( повітря); продувати; відбирати ( пару); стравлювати (тиск; тж. bleed down); спорожняти ( бак)

7) линяти ( про тканину)

8) пoлiгp. обрізати сторінку в край; друкувати ілюстрації в обріз

9) жиклер; насадка сопло

1. n

1) мішень, ціль

2) військ. об'єкт

3) мішень для уколів (фехтування)

4) уражуваний простір (фехтування)

5) змагання із стрільби

6) кількість вибитих очок

7) предмет, об'єкт (глузувань тощо)

8) посміховище

9) завдання; планова (контрольна) цифра

10) кул. частина баранячої туші для смаженини (печені)

11) геод. візирна марка

12) маленький круглий щит

13) зал. сигнал (стрілки)

14) ел. антикатод

15) ел. покажчик дії

2. v

1) амер., військ. приводити до нормального бою; пристрілювати

2) робити когось мішенню (критики тощо)

3) амер., зал. давати сигнал

* * *

1) мішень, ціль; об'єкт

2) мішень для уколів ( фехтування) простір, що уражається, ( на тілі супротивника- фехтування)

3) змагання у стрільбі; число вибитих балів

4) об'єкт, предмет (глузувань, критики, т, п.); посміховисько

5) завдання; планова або контрольна цифра ( target figure)

6) кyл. відруб для печені, що складається із шийної частини, грудинки баранячої туші

7) гeoд. візирна марка

8) = targe

9) ж-д. сигнал ( стрілки)

10) eл. антикатод; покажчик ( сигнал або прилад)

11) обч. вихід, вихідна інформація ( електронно-обчислювальної машини)

1) aмep.; вiйcьк. приводити до нормального бою, пристрілювати

2) робити когось мішенню, об'єктом (глузувань, критики ц т. п.)

3) намічати, планувати

4) aмep.; ж-д. давати сигнал

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́